Про піцу в нас заговорили десь на рубежі 80-х. Тоді, після великого спортивного свята, в окремих кав’ярнях почали подавати духмяну «заморську» новинку — італійську піцу. Черги, цікавість, перші шматочки — смак, який запам’ятався на роки.
Та справжній бум стався на домашніх кухнях. Господині сміливо експериментували без точних інструкцій: тісто — не тонке, начинка — з того, що було під рукою. Виходила щедра, родинна випічка, яку всі змітали зі столу ще гарячою. І зараз я із задоволенням печу саме таку — щиру, «з характером».
Інгредієнти для тіста:
- борошно – 400 г;
- вода – 250 мл;
- сіль – ½ ч.л.;
- цукор – 1 ч.л.;
- дріжджі пресовані – 18 г;
- рослинна олія – 2 ст.л.
Складники начинки для піци:
- соус – 5 ст.л.;
- ковбаса – 300 г;
- сир – 300 г;
- цибуля ріпчаста – ½ шт.;
- перець солодкий – ½ шт.;
- оливки – 6 шт.;
- печериці – 6 шт.
Приготування піци “Сімейна”:
У теплій воді (близько 35–37°С) розчиняємо дріжджі з цукром — даємо їм «прокинутися». Додаємо сіль та олію й добре перемішуємо, щоб рідина стала однорідною.
Поступово просіюємо борошно просто у миску та замішуємо м’яке, еластичне, не липке тісто. Накриваємо плівкою й залишаємо відпочити, поки займаємося начинкою (30–40 хвилин достатньо; миску можна злегка змастити олією, щоб тісто не прилипало).
Ковбасу, печериці та солодкий перець ріжемо тонкими скибочками, цибулю — півкільцями, оливки — кружальцями. Порада: печериці не мийте довго — краще швидко обітріть вологим рушничком, так вони не пустять зайву воду.
Сир натираємо на дрібній тертці. Підійшле тісто обминаємо й розкочуємо у великий пласт за розміром деко; зручно працювати на присипаній борошном поверхні. Для пишної основи залиште товщину приблизно 8–10 мм.
Переносимо тісто на деко з пергаментом, формуємо невеличкий бортик. Змащуємо томатним соусом, викладаємо спершу ковбасу з печерицями, далі — цибулю, перець та оливки. Не перевантажуйте середину — так основа пропечеться рівномірно.
Щедро посипаємо зверху сиром, створюючи смачну «ковдру». Маленька хитрість: жменьку сиру залиште, щоб додати за 2 хвилини до готовності — буде апетитна тягучість і свіжий аромат.
Випікаємо за температури 230°С приблизно 15 хвилин у добре розігрітій духовці. Орієнтуйтеся на рум’яні бортики та розплавлений сир; наприкінці можна ввімкнути верхній нагрів на 1–2 хвилини для красивої скоринки.
Отримуємо щедру домашню піцу на пишному тісті — щиру альтернативу магазинним замороженим варіантам. Кличте рідних до столу, а якщо щось залишиться на завтра — швидко підігрійте шматочок на сухій сковорідці під кришкою: дно знову стане хрустким, а сир — тягучим. Смачного і затишного вечора!